Михайло Доленго – Місяць жовтень: Вірш

Червонувато-брудно-жовте
Шумує листя під ногами,
Спрацьоване. – Нове замовте, –
Порадив вітер десь над нами.
Керує стиглими плодами
Відповідальний місяць жовтень.

Вагу живого злота зерен,
Як серце в грудях, береже він,
Беру в долоні чорний терен
І яблука, мов цвіт, рожеві.
Вклоняється ясному дневі,
Не в’янучи ніколи, верес.

Примружить очі тепла днина,
Гукне, чи все напоготові.
Догідно стрінути повинна
Істота кожна білу повінь.
І, як печать по цьому слові,
Схиляє грона горобина.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Доленго – Місяць жовтень":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайло Доленго – Місяць жовтень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.