Збірка віршиків-верлібрів, уривок
у привечірніх борознах
цвіте собі вечір
поспішає до хати
молоко у глечиках
* * *
веселі дзвоники криниць
у за́тінок відер
глибиняться
* * *
розливає тишу
зелена квітка тиші —
заховатися в ній
чи як?..
* * *
грається сніг
де виямки садів — присідає
де кучугури — минає
і летить собі у садок —
ворушке світло несе
* * *
в затишинах білого сяйва —
тріпотливі озерця троянд
край садка —
тріпотливі крапельки вишень
як обійняти оце?..
* * *
озирнулися дощі —
сині сливи загойдують вітер
озирнулися —
жовті парасольки листя
в порожній воді
порожніють
* * *
наввипередки з дощем
біжать сиві калюжі —
розсипаються
в стеблах
в’юнких доріг
* * *
якби у той вівторок падав дощ
то й сьогодні був би вівторок
а так —
ні дощу
ні вівторка
* * *
чорнобоко — ожина
червоняво — малина
не розбігаються —
кожна сама собі дощик
* * *
тече собі ріка
бо має береги
а чого на березі сидиш?
когось проводжаєш?.
* * *
продовжити річку —
це побігти за нею
це змалювати на глині
галузки хвиль
* * *
поскладала олівцi —
вишиває
пташка летіла — спинилася
котилася річка — спинилася
тепер собі сидять —
дивуються
одне з одного
* * *
вези вези мене конику
попід сонцем
вези вези мене річко
між садками
вези вези мене мамо
ma й до тата
