Михайло Коцюбинський – Наша хатка: Вірш

Назносим камiння, назносимо глини,
Збудуємо хатку з дверима у сiни
Та зробимо в хатцi яснее вiконце,
Щоб сяло над нами, мов золото, сонце.

А з житнiх снiпочкiв нашита покрiвля
Рiвнесенько вкриє те наше будiвля.
Та бузьковi треба гнiздечко зробити,
Щоб чудно курлюкав, годуючи дiти.

Та зробимо в хатцi низенькi пороги,
Щоб нас не минали дiдусi убогi,
Щоб, в хату вступивши, на лавi сiдали,
Про дива колишнi нам думку спiвали.

За хаткою буде зелений садочок,
Навколо iз квiтiв рясненький вiночок,
Та жито посiєм за садом на полi,
Щоб хлiба вродило голодним доволi.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 3,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Коцюбинський – Наша хатка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайло Коцюбинський – Наша хатка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.