Я чую дзвін гуде-гуде,
Далеко ген полями
І кличе всіх, що лиш живуть,
В обійми йти до Мами.
Я чую дзвін, як каже всім:
Ідіть, Вона чекає
Від тисяч літ, як день так ніч
Дітей дрібних глядає.
Гей рука в руку як оден
Зберемось разом згідно,
Підем туди як стій усі
Вітати Неньку рідну.
І крізь поля і крізь ліси
По стернях, по тернині,
Не злото, срібло ми несем,
Лиш серця неповинні.
Наперед йду, ходіть гуртом,
Пріч з серця сум і жалі.
Як впаду – другий най з ряду
Веде вас далі-далі.
А в мене серце лиш з грудей
Возьміть туди гаряче,
Най разом з вами хоч воно
Україну побачить.