Гриць хапає хворостину
І жене курчат до тину.
Квочка-мати: — Куд-куди,
Ти куди женеш? Зажди!
Б’є крильми, біжить, сокоче
Та до Гриця як підскочить!
— Мамо! Мамо! — Гриць у крик
І побіг, спіткнувсь, не втік.
Каже квочка: — Будеш знати,
Як малих курчат чіпати.
Ну, не плач уже, Грицько!
Со-ко-ко!
