Ласкава мла вкриває тихий обрій:
Сліпучий диск на ньому відгорів —
І ліс замислений в покорі добрій
На барви бронзи, злота і цинобри
Смарагди шат своїх перемінив.
Любило серце, знало всі щедроти
І славило принадний свій полон:
Минуло літо, віє час дрімоти —
Воно вгорнулося у мідь і злото
І снить у листі ясноденний сон.
