Михайло Орест – Пізні вруна: Вірш

Пізні вруна (їх гноблять
Тумани, мороз і сніг)
В полум’ї літа благім
Житом розкішним житимуть.

Пізні слова (як важко
Рости їм крізь лід і біль!)
В обіймах слів молодих,
Повних любови, житимуть.

Пізні душі (їх мучить
Все, що було і є)
В душах доби, що гряде,
В душах ранкових житимуть!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Орест – Пізні вруна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайло Орест – Пізні вруна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.