Михайло Орест – Взором античного: Вірш

О. Ізарському

Люди — істоти мислящі. Але розрізняти годиться
Творчі і рабські уми. В перших літають думки,
В других — безкрило лежать. І ви правду сказали, мій друже:
“Щоб не розбігтися, раб в’яже самого себе” —
Більше: зухвалий і темний, плює він на тих, що за бігом
Власної мислі вперед сміло і певно ідуть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Орест – Взором античного":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайло Орест – Взором античного: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.