Якщо загине душа, що заходиться криком: “Я смертна!
Вічне, нетлінне буття — міт!” — і якщо навпаки,
В вічність обернеться та, що її богобійно бажає:
Буде глибока у тім — зважмо самі — правота!
- Наступний вірш → Михайло Орест – Привітність
- Попередній вірш → Михайло Орест – Безсмертя душі
(Оцінок ще немає)