Михайло Старицький: Вірші

Михайло Старицький (1840 – 1904) – український поет, письменник і драматург, один з засновників Театру корифеїв, видавець літератури. Він займав активну громадську позицію, створював різноманітні обʼєднання для творчих людей, які були патріотами України, через що певний час його переслідувала імперська влада.

Творчість Михайла Старицького багатопланова – як у поетичних, так і в драматургічних та прозових творах він був здатен показати за допомогою побутових чи особистих конфліктів сумний стан українського народу. Навіть інтимна лірика має нотки громадянської поезії.

Поезія Михайла Старицького надзвичайно мелодійна. І це не дивно – він був близьким другом Миколи Лисенка й це породило низку прекрасних пісень.

Автор пише проникливу інтимну лірику, подекуди наслідуючи світові шедеври. Наприклад, «Монологи про кохання» перегукуються з «Піснею пісень». Присутні в віршах і релігійні мотиви. Віра в Бога, вміння прощати і сподіватися на краще присутні у віршах, написаних автором під час цькування і переслідування.

У творах Михайла Старицького використовуються такі художні засоби, як порівняння, паралелізм, епітети, персоніфікація, звертання, протиставлення.