Нехай згадається в цих думах
Здавен прихильний вам піїт:
Багато сховано в них суму
І поривання давніх літ!
Колись байдужими перстами
Перекидаючи листки,
Ви спогадаєте і сами
Свої колишнії гадки,
Давно промучені хвилини
Рожевих образів та мрій…
Так часом пісні згук єдиний
Зриває спогадів в нас рій!
- Наступний вірш → Михайло Старицький – Як часом у тебе заграє
- Попередній вірш → Михайло Старицький – Сиділи ми, каганчик миготів
(Оцінок ще немає)