(На повстання болгар проти турків)
До броні! Настала година слушна
За рідний край стать в обороні,
Бо вже доконала неволя страшна…
До броні, слов’яни, до броні!
Ми тяжу срамотних, тяжких кайданів
Носили так довго в полоні,
Що більше несила стерпіти катів…
До броні, слов’яни, до броні!
Палають вже села, мов чорний той плат
Дим вкрив наші села й болоні:
Лютує у сказі ненатлий наш кат…
До броні, слов’яни, до броні!
Геть набік всі чвари й змагання бридке,
Що нас роз’єднало в дні оні!
Всі разом повстаньмо за право людське..
До броні, слов’яни, до броні!
Хай змиє з нас рідна, пролита вже кров
Знаки від рабської супоні,
І в січу славутнє ми ринемо знов…
До броні, слов’яни, до броні!
Чи вернем до слави краї дорогі,
Чи ляжем на матернім лоні, –
Розбуркали лева, – тремтіть, вороги!
До броні, слов’яни, до броні!
