Чом не весел, мій соболю,
Чи й мені журби не знять?
Хоч у шахи я з тобою
Буду сміливо гулять?
«Ох, то туга незбавима, –
Я боровся кільки крат:
Вже давно мені очима
Ти дала і шах, і мат!»
- Наступний вірш → Михайло Старицький – Непевність
- Попередній вірш → Михайло Старицький – Прощання
(Оцінок ще немає)