Михайло Старицький – Грицю, Грицю: Вірш

«Грицю, Грицю! йди до тину,
Підсоби на перелаз!»
«Ет, не хочу: не дитина!»
«Та послухай-бо хоч раз –
Я сколола собі ногу…»
«Байдуже!» – «Ось глянь – плече
Мов опухло, їй же богу!»
«Ану де?» – «Тут гаряче,
І палає права щічка…
Дай її, я притулю
До твого, мій квіте, личка!»
«Та тули вже!..» – «От люблю,
Що слухняний… іще плямка
Ось на шийці – поцілуй!»
«О? Отут, моя коханко?»
«Ой, лоскотно – не жартуй!..
Серце ще в мене слабеньке…»
«Ану-ну, я – до щоки…
Ох, яке ж воно славненьке, –
Не візьму собі й втямки!»
«А не віриш, що я муки
Терплю, бідна, шочасу?»
«Та сідай уже на руки:
На край світу понесу!»