Ох, тяжко! Під гнітом пошарпане серце холоне,
Здається, що я, і брати, і все рідне у морі кривавому тоне,
А зверху ще давить якась невміркована сила.
Невже під ногами у мене чорніє розкрита могила?!
- Наступний вірш → Михайло Старицький – Кантата на честь і славу Лисенку
- Попередній вірш → Михайло Старицький – Занадто вже! Чим дихати нема!
(Оцінок ще немає)