Михайло Старицький – Швачка: Вірш

Нахилилась голівонька,
Пасмо звисло на щоці…
І мелька невпинно голка
У худесенькій руці.

Шитво панське на коліні,
Каганець і світ дньовий…
І тремтять легкі сутіні
З-під темрявих, довгих вій.

Глухий кашель серед ночі,
Вітру стогін під вікном…
І червоні завжди очі,
Не спочиті й разу сном.

Спина, зігнута в роботі,
На спині брудний платок…
Не смачний, мабуть, голоті
Загорьований шматок!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Старицький – Швачка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайло Старицький – Швачка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.