Там, де гнеться верболіз,
Чорногуз
В ставок заліз.
А на птицю з верболозу
Вітер трусить
Срібну росу.
Рясно падає росиця —
Славний душ
Приймає птиця
Коло берега щодня
І не хниче,
Що росиця
Крижана!
- Наступний вірш → Михайло Стельмах – Чого лис нездужає
- Попередній вірш → Михайло Стельмах – Що за дім і хто живе в нім