Михайло Стельмах – Коло млина: Вірш

Зацвіла уся долина
За колгоспом коло млина,

Коло млина коло того,
Де так сонця золотого,

Де купави в яснім плесі,
Де шумлять, шумлять колеса.

Дід старий стоїть на гатці,
А дівча іде по кладці.

Кладка гнеться, де купави,
А дівча — уліво, вправо…

«Чи обід не втопиш, внуко», —
Дід іде, простерши руки.

«Як втоплю, то ізготую
Кашу добрую, крутую!»

Дід сміється коло броду,
А згори пливуть підводи

Та й спускаються у луки.
Стріне їх і дід, і внука

Коло млина коло того,
Де так сонця золотого.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайло Стельмах – Коло млина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайло Стельмах – Коло млина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.