Я став би птицею, коли б
Не жив на світі чорний хліб,
Коли б на світі не жило
Столапе зло…
Я нерозщеплену любов
В поля, в серця посію знов,
Посію в роси хліб з руки
І підіпру хиткі роки
Грудьми, руками чи плечем, —
Земних немало в мене справ.
Тому і став я сіячем,
Тому я птицею не став…
- Наступний вірш → Михайло Стельмах – Що за дім і хто живе в нім
- Попередній вірш → Михайло Стельмах – Як журавель збирав щавель
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші