Засвітить сонце дивно враЗ
На ньому з’являться румянА.
Природа зніме з себе плаЩ,
Всміхнеться літечко духмянО,
Воно прийшло через морЯ,
З’єднає те, що було навпіЛ,
Вечірню й ранішню зорЮ.
Промчить по небу наче яструБ.
Серед ланів, прекрасних сіЛ
Теплом зігріє нашу землЮ,
І буде радісно навкіЛ,
Старання літа не даремнІ.
В інших фарбах стане свіТ
І зірки з неба світять земнО.
- Наступний вірш → Джанні Родарі – Міжнародний поїзд
- Попередній вірш → Франческо Петрарка – Сонет 61
(Оцінок ще немає)