Вишиванку можна вишити красою,
Вишивати щиро — думати про долю.
Думати про долю — Неньки України,
Як мир повернути й щастя знов зустріти.
Вишиває дівчина свою вишиванку,
Думає про парубка, з вечора до ранку.
Нитками червоними — узори поклала,
Зеленими нитками, про себе сказала.
Синій колір ниточки, нас всіх захищає,
Як клала узори ті, в небо поглядала —
Змилуйся Всевишній, змилуйся над нами,
Будь нам оберегом перед ворогами.
Свято вишиванки, нас усіх гуртує,
Ми за мир у світі — нас краса чарує.
Вишивала мати — сину вишиванку,
Хрестиком узори, клала на світанку.
Захисти їх Боже, збережи й помилуй,
Вони там за волю й за майбутнє гинуть.
Чорну нитку в руки, матінка не брала,
Жовту і небесну між червону клала!
