Микола Чернявський: Вірші

Микола Чернявський (1837 – 1938) – поет і педагог родом з Донбасу. Належить до плеяди митців Розстріляного відродження. Органи держбезпеки висували йому звинувачення двічі – у 1929 році та в 1937. Одною з підстав для звинувачень у націоналізмі стали звʼязки з митцями на Галичині, де поета цінували й шанували. Своєї провини Микола Чернявський так і не визнав, однак наполягання на невинуватості не врятувало його від розстрілу.

У творчості Миколи Чернявського присутня глибока любов до рідного краю. Він робить замальовки з побуту жителів Донбасу, оспівує непросту роботу шахтарів, присутні в його поезії й історичні мотиви. Цікаво, що митець згадує не лише про загальновідомі епізоди світової історії, але й про ті епізоди минулого, які повʼязані з малою батьківщиною.

Філософська лірика Миколи Чернявського піднімає питання місця людини на цій землі, значення її мрій і прагнень. Автор експериментує з формою – він пише як класичні сонети, так і розлогі вірші іншої композиції.

Серед художніх засобів, які використовує Микола Чернявський – історичні паралелі, асонанс і алітерація, повтори, епітети, метафори, персоніфікація.