Тихо гойдаються в синьому морі
Іскоркі-зорі,
Ніби купаються в хвилі блискучій
Рій їх летючий.
Скелі здіймаються, ще неостилі,
Темні, похилі.
В чорнім міжгір’ї десь світло палає…
І погасає.
Чуєте пісню на тихому морі,
В синім просторі?..
Слухайте, ось вона знов обізвалась…
І увірвалась…
Човен малюється в морі на хвилі
Геть за півмилі.
Хто, безталанний, там хоче вловити
Долю у сіті?..
Тихо купаються в синьому морі
Іскорки — зорі;
Тихо гойдається піна там ніжна,
Вся білосніжна.
Пісня далекая ледве лунає,
Мов замирає…
Дай йому, Господи, в ніч сю вродливу
Долю щасливу!..
