Не змінюйте богів! Урешті — бог як бог,
Один для всіх — безмежна справедливість,
Одна для всіх у нього особливість:
Спішить туди, де чути стогін: «Ох!»
Про душу пам’ятай. Спасенна бережливість.
Скарби — в тобі. Не дай, щоб демагог
У гуртовий тебе спровадив льох
За назвою «Казкова неможливість»!
Погасять твій олтар і скажуть: на добро,
В ім’я того примарного нового,
Ще й на вогонь скерують твій Дніпро.
Окрадений, ти на чужого бога,
Байдужого — ні доброго, ні злого,
Молитися почнеш…