О, скільки ж круків кружеляло,
А надто — із дводзьобим жалом!
Підхмарним клекітливим валом
Та по моїй землі.
Жахаюся, як не зламали
Тополеньку в імлі?
О, скільки ж круків кружеляло,
А надто — із дводзьобим жалом!
Так, ніби грізне небо впало,
У місті й на селі
Тополенька в імлі…
О, скільки ж круків кружеляло,
А надто — із дводзьобим жалом!