Вірші класиків > Микола Данько: Вірші > Микола Данько – Свої – своїх?

Микола Данько – Свої – своїх?: Вірш

Свої — своїх? А я б не родичався!
Вони стокрот ворожі вороги!
Вкраїнонька від їхнього меча вся
Посічена й духовно навкруги.

А що вже кров — як би Дунай — лилася,
Мов океан — щезали береги…
Свої — своїх? А я б не родичався!
Вони стокрот ворожі вороги!

Гітлерчуків чужих — ми до ноги…
А ці в раю пенсійного заласся.
Катюги знов за кріслом, мов боги…
Свої — своїх? А я б не родичався!
Вони стокрот ворожі вороги!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Данько
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Данько – Свої – своїх?":

Читати схожі вірші:

  1. Іван Низовий – Вже й свої-найсвоїші своїх обдурили
  2. Микола Данько – Є спільне щось у вилупків
  3. Микола Данько – Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу
  4. Микола Данько – Рік тридцять третій сунеться
  5. Микола Данько – Потопаюча Атлантида
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Данько – Свої – своїх?: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.