Є спільне щось у вилупків, котрі
«Всю правду в очі» люблять говорити,
Насамперед повадка Лис Микити,
А нюх на дичину — як у хортів…
Відзначились класично в тридцять сьомім
На Україні, мабуть, як ніде.
Кому вони гукали: «Добрий день!»,
Були одразу наслідки вагомі.
Мов хижака, скидаймо їх з плечей,
Вони до фраз улесливо охочі,
Але душа — мов горобині ночі…
Паскудники навушницьких мастей!
Хоч би в сірка позичили очей,
Коли говорите «всю правду в очі»!
