Б’юся об лід — зсередини,
Задушлива глибина.
Крізь душу течія плине —
Зимна, самотня, сумна.
А ви стоїте на прозорім,
Притоптуєте чобітьми:
Чого та рибина в горі
Б’ється об лід грудьми?..
- Наступний вірш → Микола Дмитренко – Моя цигарка догорає
- Попередній вірш → Микола Дмитренко – Не нарікай, що в праці день при дні
(Оцінок ще немає)