Люблю твій усміх загадковий,
Ясних очей щасливий блиск.
І руки, складені в підкову,
І стан — лежачий обеліск.
Люблю твій голос пошепковий,
Палкі фантазії слова,
Коли стискається підкова,
І обеліск той ожива.
Люблю гармонію ритмічну.
І наші рухи — жвава ртуть,—
Що творять музику космічну,
Її довіку не забуть!
Люблю твій сон — принишклу втіху,
Обличчя янгола в вікні,
Розгадку усміху й півгріху
Подарувала ти мені…