Народжуються люди в сорочках
І виживають — то щасливці долі.
Я ж народивсь (казала мати) так,
Неначе птах, що вихопивсь на волю:
Із піснею — не криком — на устах.
- Наступний вірш → Микола Дмитренко – Запалю безсмертну свічку
- Попередній вірш → Микола Дмитренко – Творю свій материк