Микола Дмитренко – Пісня про рідне село: Вірш

Знов до тебе, село,
Із дороги далекої
Прилечу навесні
Білокрилим лелекою.
Ти розкажеш мені
Про кохання в гаю,
Про очей голубінь,
Про кохану мою.

Чарівне село весняне!
Скільки слів у мене стане —
В щастя переллю.
Вірю в сонце, вірю в небо.
Вірю, Зятківці, у тебе.
Вірю і люблю!

Знов до тебе, село,
Прилечу на побачення.
Ти візьмеш у полон
Моє серце, збагачене
По світах мандрівних
Шумовинням подій,
Крім твоєї весни
І голублячих мрій.

Чарівне село весняне!
Скільки слів у мене стане —
В щастя переллю.
Вірю в сонце, вірю в небо.
Вірю, Зятківці, у тебе,
Вірю і люблю!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Дмитренко – Пісня про рідне село":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Дмитренко – Пісня про рідне село: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.