Микола Дмитренко – Запалю безсмертну свічку: Вірш

Я не люблю, як тануть свічі
І віск поволі застига…
То мить вмира і гасне вічність —
Моєму серцю дорога.

То ж не дивлюсь на мерехтіння,
Капіж білявої смоли.
В мені одне горить хотіння:
Безсмертну свічку запалить!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Дмитренко – Запалю безсмертну свічку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Дмитренко – Запалю безсмертну свічку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.