Микола Дмитренко – Зорі падають: Вірш

Зорі падають…
Ні, то не зорі.
Листя падає…
Ні, то не листя.
Дощик ллється…
І знову — дощик.
То сніг
Кружляє зорями,
Вкриває землю листом,
На долонях
Розливається дощиком,
А на щоках — слізьми.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Дмитренко – Зорі падають":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Дмитренко – Зорі падають: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.