Дам серцю волю я: в вечiрню годину
На свiт вечiрньої тихесенько полину,
Отруту дум моїх закличу серцем я –
О зоре ясная вечiрняя моя.
О зоре ясная! В чужинi ти палаєш,
І в душу сумную ти тихо ллєш бальзам,
Луною рiдною в душi менi лунаєш,
Витаєш окликом по рiдним по ланам.
І я, покiрний син хвилин давноминулих,
На тихий оклик твiй без огляду iду,
І зву останки дум, в чужiм краю заснулих,
Розмови рiдної в чужинi серцем жду.
І в час той ласковий, як зайде в серце спомин
І встане в розкошi Україна моя –
На твiй вечiрнiй час, на твiй далекий гомiн
Сльозою чистою несу вiдмову я –
О свiт очей моїх, о серця ясний промiнь,
О зоре ясная вечiрняя моя…
- Наступний вірш → Микола Філянський – Поки ще серце стать не стало
- Попередній вірш → Микола Філянський – Не жаль