Зійшлись, але… без боротьби
Упали ті, що падать звикли,
Упали знов і знову зникли,
Як зникли “тисячі і тьми”.
І знов
ту кров
земля взяла
І слід червоний замела.
- Наступний вірш → Микола Філянський – Летіли дні, минали роки
- Попередній вірш → Микола Філянський – Ніч над парком