Микола Хвильовий – Смуток: Вірш

В зелених композиціях сьогодні ріс,
а потім довго з корпусами,
з міськими корпусами розмовляв.

І руки бліді, наче місяць.
…його, його далекий сніп!
до мене геній простягав
— то Леонтовича зелений,
зажурний, як осінній дощ.

Журба, турбота, і сум, і смуток…
вклоняюсь вам!

Люблю у полі, на могилі
стояти в вечорах
і прислухатись, і молитись
тому, що там маячить ледве,
коли далеко на селі
перекликаються собаки…

То в композиціях зелених
росте мій дух
— гармонія істоти.
…В зелених композиціях сьогодні ріс…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Хвильовий – Смуток":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Хвильовий – Смуток: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.