За зеленим гаєм
покотився стріл,
Хмари-зграї
Дим.
Тумани у лузі,
по ланах.
Ну-бо, ще раз вдарте —
— Бах-ба-бах!
Розстріляли поле,
розкидали цвіт…
а бандура в зорях
у руці.
І криваве море,
бездоганний сміх
налива повітря
фарбами весни.
Ще раз покотився
від гармати стріл…
і тікає морок
стовбурами… дим…
