Микола Кардаш – Річка Горинь: Вірш

Річко моя Горинь,
З потічків ти злита.
В даль біжиш у море,
Берегами скрита.

Ти нам дарувала
Вільні хвилі плеса.
Мимохіть крутила
У млині колеса.

Турбіни крутились,
Від води в напливі.
Де заставка, мились
Діти галасливі.

А вода шуміла
В тому водоспаді.
Кісоньки помила
У шумній розраді.

Там вода пінилась,
В ноги лоскотало.
З часом, то лиш снилось,
Бо млина не стало.

Зміни відбулися,
На твоїх просторах.
Потічки злилися
В річку милу — Горинь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Кардаш – Річка Горинь":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Кардаш – Річка Горинь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.