Наш лікар головний, що окуляри носить,
Цікавий, і то дуже, чоловік.
Все на комісію мене медичну просить,
Як тільки наступає новий рік.
З відзнакою диплом про ВУЗ медичний має.
Та видно, що диявольський слуга,
Бо у порожню ногавицю заглядає
Чи там бува не виросла нога.
Дванадцять років щось під ніс собі бурмоче
І мацає мене, мов маніяк,
А та нога моя чомусь рости не хоче,
Не хоче відростати ну ніяк.
- Наступний вірш → Микола Коломієць – З поштовим індексом проблем поки немає
- Попередній вірш → Микола Коломієць – То був не я
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші