Вірші класиків > Микола Коломієць: Вірші > Микола Коломієць – Три тисячі двісті

Микола Коломієць – Три тисячі двісті: Вірш

3 тис. 200 громадян України
Загинуло в Афганістані.
Музики троїсті, музики троїсті
Гупали аж до хмарин.
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
Йшли на війну, як один.
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
У дальній Афганістан,
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
Маршал загнав у капкан.
Три тисячі двісті, три тисячі двісті…
Як же хотілось жить.
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
В чужому піску лежить.
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
На дошки нема ялин,
Три тисячі двісті, три тисячі двісті
Запаяних домовин.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Микола Коломієць
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Коломієць – Три тисячі двісті":

Читати схожі вірші:

  1. Галина Кирпа – Двісті тиш
  2. Дмитро Павличко – Ти зіграла двісті ролей
  3. Володимир Свідзінський – Десь з’єдналися тисячі сонців
  4. Микола Коломієць – Прости, Афганістане
  5. Василь Симоненко – Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Коломієць – Три тисячі двісті: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.