І реве, і шумить,
І гуде, і гримить.
Чи то воликів б’ють,
Чи то звіра цькують?
То не воликів б’ють,
То не звіра цькують;
То хоробрії клефти
Музувірів січуть.
А попереду всіх молодець Буковалл;
Що січеться на смерть з бусурманом;
Од Керассово дим до Кенуріо дим
Розлягається сивим туманом.
Він січеться один проти тисячі їх:
Не здоліють усі його взяти.
А русява дівчина гука із вікна:
— Підожди, Буковалле, стріляти.
Хай хоч трохи угору підніметься дим,
Хай по степові пройде куріти,
Перелічимось, скільки вже наших нема.—
Стали турки поперед лічити.
Недоліку п’ятсот, стали клефти лічить:
Трьох голінних між їми немає!
Один воду бере, другий страву несе,
А ще третій мушкет набиває.
