Полкам на штурм рушати вранці,
Уже зорі неясний слід…
Гуртом зібравшись у землянці,
Бійці співають «Заповіт».
Блищать штики в тісному колі,
Здрига в куточку каганець.
Примружив карі і поволі
Про ті лани широкополі
Виводить тенором боєць.
Мете пурга, віконцем стука,
Зоря в наметах ожива.
І в серце воїна-онука
Гримлять Тарасові слова.
Гармати б’ють. Горить віконце.
І завмира в землянці спів.
Благослови, Тарасе-сонце,
Священним гнівом земляків.
