Микола Петренко – Бунт: Вірш

Долі отруйливі випари
В кров’ю залитих сибірах:
Встаньмо! Чи ж ми не люципери –
Ми вже не в ангельських шкірах.

Як уже нас не ганено
Ленінськими епохами –
Хто проти нас з наганами?
З лютими Сандармохами?

Кинуто правду в карцери,
Гнано сім раз на розстріл… –
Що, в нас замало рації?
В нас її більш ніж досить!

Скажуть: чого ж запрагли ми?
Скинуть кремлівську хунту!
Так, ми вчорашні ангели
Радості, правди, бунту!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Бунт":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Петренко – Бунт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.