Так істину розцяцькував,
Так милувався нею, —
Що якось непомітно став
Вважать її брехнею…
- Наступний вірш → Микола Петренко – Цнотлива правда
- Попередній вірш → Микола Петренко – Янус на двох посадах
Так істину розцяцькував,
Так милувався нею, —
Що якось непомітно став
Вважать її брехнею…