Тридцять третій. І Сула весняна.
Тільки ж душу сумнівом пройма:
Дівчина із маками, Оксана –
Де вона? Під хвилями. Нема…
Може, іншим гірко і завидно,
Може, іншим заздрість зашкребе:
Як тобі під хвилями – там ситно?
Дівчино із класу «Вісім-Бе».
В царстві нерозгаданих урочищ,
Як твоїй невизрілій красі?
Я прийду – чи ти не залоскочеш,
Дівчино із маками в косі?
Плеще хвиля, плеще хвиля, лащить:
Світом недолюблено тебе.
Краще так – ніж з голоду? Не краще,
Дівчино із класу «Вісім-Бе»…
