Лікарем не варто буть поету!
От і знов, розважливий над міру,
Посадив поет наш на дієту —
На морквичку, скляночку кефіру —
Свою Музу, власну свою душу!..
Скаже хтось:
— Чи ж то велике диво?!. —
Тільки ж я ізнов читати мушу
Не поеми — дієтичне чтиво…
- Наступний вірш → Микола Петренко – Втішний ракурс
- Попередній вірш → Микола Петренко – Жертва літератури
(Оцінок ще немає)