Я приїхав, повернувся в Бухенвальд,
Ось і брама – хто тепер її відчине?
А за нею – довгий, довгий, довгий ряд:
Мертві ангели з голодними очима.
Білі крила, як у білих лебедят,
Гострі ребра, і в глумливій стрижці німби:
– Ти приїхав, повернувся в Бухенвальд?
– Ти привіз нам з України скибку хліба?
– Хлюпіт річки, спалах сонця і троянд,
Сміх і пісню, та найперше – скибку житню?
– Ти приїхав, повернувся в Бухенвальд
Врятувать нас чи минуле толочити?
Чорні очка блиском жадібним горять,
Схудлі ручки янголята простягають…
– Я приїхав, повернувся в Бухенвальд,
Я привіз вам найпишніші короваї.
Я приїхав, повернувся в Бухенвальд
Вас, голодних, замордованих зігріти,
Вас – безсмертних, вічно мертвих янголят,
Що не можуть в рідні землі відлетіти!..
