Микола Петренко – Дикий берест: Вірш

Дикий берест за селом,
Дикий берест із дуплом.
За селом шумлять вітри:
Дикий бересте, помри!

Дикий берест – а в дуплі
Дикі болі та жалі,
Та іще в трухлизні тій –
Дикі бджоли, цілий рій!

Я вже знаю наперед:
Дикі бджоли носять мед!
Диким медом запливло
Геть усе-усе дупло.

Дикий берест розцвіта –
Я ж лічу свої літа.
Вийду-стану за селом:
В мене серце теж з дуплом!..

А у тому у дуплі
Дикі болі та жалі.

Та однак – за всі літа
В серці радість, хоч не та:
Бо ж одна свята бджола
Дрібку меду принесла!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Дикий берест":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Дикий берест: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.