Іванко завтра ніде в перший клас.
Такий хлопчина — вже мудріший нас.
От знов задумавсь посеред обіду
І враз:
— Скажіть, а де я взявся, діду?
Дід — ложку вбік, моргнув до баби Усті:
— Де взявся, хлопче? Та… знайшли в капусті…
А баба — теж:
— Так, так, онучку, так…
Побіг під вечір за село хлопчак
(А там — город колгоспний над рікою).
Назад в сльозах вернувся.
— Що з тобою?..
— Так де я взявсь? В капусті? От і ні:
Я сам дививсь — і знаю: в бур’яні!..
- Наступний вірш → Микола Петренко – Гальма не страшні
- Попередній вірш → Микола Петренко – Готельна любов
(Оцінок ще немає)