За три тисячі земель,
Під квітінням небозводу –
Нивка, грядка конопель,
Там он, при кінці городу.
Вже далеко за весну,
Царство літа молодого –
Я притишений засну,
Натомившись від нічого.
Втім, тривог і різних справ –
Для малого їх без краю.
Може, я б донині спав
Сном, яких повік не знаю.
Так: під голову шинель…
Так: накрившися полою…
Нивка, грядка конопель –
Ген за тихою Сулою.
